МРТ-ознаки розриву TFCC: ліктьобічний біль у зап’ястку, рентген-підказки та типи Palmer

Розриви типу 1 за Палмером є травматичними і поділяються за локалізацією: 1A — центральний диск, 1B — ліктьовий периферичний (ямковий), 1C — дистальний (ліктьово-зап'ястна зв'язка) та 1D — променевий (сигмоподібна вирізка). Розриви типу 2 за Палмером є дегенеративними, ступенями від 2A до 2E, що відображають прогресивне стоншення диска, перфорацію, знос ліктьово-тригранної зв'язки, хондромаляцію голівки ліктьової кістки та хондромаляцію зап'ясткових кісток. Периферичні розриви типу 1B мають найкращий потенціал загоєння завдяки збереженому кровопостачанню, тоді як центральні розриви типу 1A погано загоюються та часто потребують артроскопічного дебридменту. Наш ШІ класифікує розриви відповідно до цієї системи та оцінює дистальний променево-ліктьовий суглоб на предмет супутньої нестабільності.

Ліктьова варіантність описує різницю довжини між дистальною ліктьовою та променевою кістками. Позитивна ліктьова варіантність концентрує навантаження через TFCC, прискорюючи дегенеративні зміни типу 2 та синдром ліктьового імпінджменту з хондромаляцією півмісяцевої та тригранної кісток. Негативна варіантність зменшує навантаження на TFCC, але пов’язана з хворобою Кінбека. Наш ШІ вимірює ліктьову варіантність на PA-рентгенограмах при нейтральній ротації передпліччя, оскільки варіантність змінюється до 2 мм між повною пронацією та супінацією. Укорочувальна остеотомія ліктьової кістки є основною хірургічною стратегією, коли позитивна варіантність супроводжує дегенеративні розриви TFCC. Якщо домінує звуження суглобової щілини, порівняйте з артритом зап’ястка; якщо є посттравматичний нахил або вкорочення дистального відділу променевої кістки, порівняйте з переломом дистального відділу променевої кістки.

Центральний диск у нормі показує рівномірно низький сигнал на всіх послідовностях. Патологічні розриви виглядають як вогнищевий високий T2-сигнал або повна неперервність, що перетинає диск. Ямкове відокремлення (тип 1B) проявляється рідиною між ліктьовим прикріпленням та ямкою з нестабільністю дистального променево-ліктьового суглоба. Псевдорозриви від артефакту магічного кута можуть імітувати розриви з боку променевої кістки на стандартних послідовностях та мають бути підтверджені в перпендикулярних площинах. МР-артрографія з внутрішньосуглобовим гадолінієм підвищує чутливість до повних розривів, демонструючи виток контрасту. Наш ШІ інтерпретує зміни сигналу в анатомічному контексті для мінімізації хибнопозитивних результатів.